Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зубачик Наталії Богданівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії ЗУБАЧИК,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зубачик Наталії Богданівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2023 року Зубачик Наталія Богданівна звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Зубачик Н.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Зубачик Н.Б., дата народження – ________________, на момент подання заяви мала повний _____. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00196615 від 13 вересня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Зубачик Н.Б. здобула 30 червня 2004 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримала диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.
13. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 20 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Зубачик Н.Б. обіймала такі посади: з 25 листопада 2003 року до 01 липня 2004 року – юрисконсульта ВАТ «Львівський завод РЕМА»; з 13 лютого 2006 року до 20 січня 2014 року – інспектора, секретаря судових засідань, спеціаліста ІІ категорії, спеціаліста І категорії Господарського суду Львівської області; з 21 січня 2014 року і дотепер – судді Галицького районного суду міста Львова.
14. Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Зубачик Н.Б. призначено на посаду судді Галицького районного суду міста Львова строком на п’ять років. Присягу судді склала 31 березня 2015 року.
15. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 жовтня 2018 року Зубачик Н.Б. визнано такою, що відповідає займаній посаді. За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 769,5 бала.
16. Указом Президента України від 17 травня 2019 року № 267/2019 Зубачик Н.Б. призначено на посаду судді Галицького районного суду міста Львова.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

17. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
18. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
19. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
20. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
21. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене вище Зубачик Н.Б. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів, отриманих Зубачик Н.Б. за кваліфікаційний іспит, становить 353,40 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Зубачик Н.Б.
27. Запити про надання відомостей стосовно Зубачик Н.Б. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРС) перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. Національне агентство з питань запобігання корупції (лист від 07 серпня 2025 року № 49-01/67619-25) надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2024 рік.
29. За результатами спеціальної перевірки фактів відображення у Декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, шо має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
30. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Проте результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

31. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Зубачик Н.Б.
32. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зубачик Н.Б. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
33. Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
34. До Комісії 12 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Зубачик Н.Б. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
35. До Комісії 26 грудня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного суду Зубачик Н.Б., затверджене 25 грудня 2025 року.
36. Комісією надіслано кандидату копію рішення ГРД для ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
37. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
38. Членом Комісії – доповідачем 23 жовтня 2025 року з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді Зубачик Н.Б. запропоновано надати інформацію про джерела походження грошових коштів в розмірі 100 000 грн у ОСОБА_1 для придбання 03 серпня 2022 року машиномісця загальною площею 18,5 м² та грошових коштів в розмірі 2 534 868 грн для придбання 03 серпня 2022 року квартири загальною площею 113,8 м², розташованої за адресою: місто Львів, АДРЕСА_1.
39. Кандидату також запропоновано надати інформацію про джерела походження грошових коштів у розмірі 1 282 988 грн у ОСОБА_2 для придбання 02 листопада 2023 року майнових прав на об’єкт нерухомості (група нежитлових приміщень) загальною площею 75,50 м², розташованої за адресою: місто Львів, АДРЕСА_2.
40. Крім того, з метою оцінки відповідності Зубачик Н.Б. критеріям кваліфікаційного оцінювання Комісія 30 вересня 2025 року надіслала лист голові Галицького районного суду міста Львова про надання інформації про загальну кількість заяв про самовідвід, відвід, розглянутих справ про позбавлення батьківських прав, розглянутих справ про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, розглянутих справ про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, розглянутих справ про визнання особи недієздатною, розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею Зубачик Н.Б.
41. Співбесіду з кандидатом проведено 31 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата Зубачик Н.Б. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
42. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

43. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
44. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
45. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
46. Вага критерію особистої компетентності та його показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
47. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
48. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
49. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
50. Не менш важливу роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відіграє співбесіда. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
51. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
52. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
53. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
54. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

55. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
56. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

57. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
58. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
59. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
60. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
61. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
62. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
63. Не менш важливу роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відіграє співбесіда. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
64. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
65. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
66. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
67. Надані кандидатом Зубачик Н.Б. документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

68. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
69. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,34 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

70. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
71. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
72. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
73. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
74. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
75. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
76. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
77. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
78. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
79. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
80. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

81. Під час дослідження досьє Зубачик Н.Б. Комісією встановлено невідповідність доходів сім’ї кандитата з витратами. Зокрема, згідно з відомостями Декларації кандидата за 2015 рік сукупний дохід подружжя у 2015 році становив 239 737 грн.
82. Відповідно до інформації Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, витрати населення в розрахунку на одну особу у 2015 році у Львівській області становили 38 775 грн, що в перерахунку на чотирьох осіб становить 155 100 грн. Отже, залишок коштів сім’ї у 2015 році становив 84 637 грн, водночас сім’я кандидата у відповідний рік накопичила 130 000 грн заощаджень.
83. Для визначення джерел походження коштів сім’ї судді та їхньої здатності накопичити кошти у 2015 році Комісією було проаналізовано офіційні доходи за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за попередні роки з урахуванням  витрат населення в розрахунку на членів родини кандидата.
84.  Так, сукупний сімейний дохід судді та її чоловіка за 2005 рік становив 240 грн, витрати на трьох осіб (суддя, чоловік, дитина) – 19 902 грн; за 2006 рік доходи сім’ї становили 9 989 грн, витрати – 24 009 грн; за 2007 рік доходи сім’ї становили 18 028 грн, витрати – 31 707 грн; за 2008 рік доходи сім’ї становили 33 606 грн, витрати – 42 939 грн; за 2009 рік доходи сім’ї становили 34 827 грн, витрати – 43 632 грн; за 2010 рік доходи сім’ї становили 47 890 грн, витрати – 53 019 грн, за 2011 рік доходи сім’ї становили 25 662 грн, витрати на чотирьох осіб (суддя, чоловік, двоє дітей) – 87 908 грн; за 2012 рік доходи сім’ї становили 15 941 грн, витрати – 101 444 грн; за 2013 рік доходи сім’ї становили 31 491 грн, витрати – 107 220 грн; за 2014 рік доходи сім’ї становили 200 166 грн, витрати – 121 512 грн.
85. Ураховуючи витрати на проживання сім’ї судді, інформацію про витрати населення за відповідні роки, Комісія висновує, що витрати сім’ї кандидата у 2005–2013 роках перевищили доходи: у 2005 році на 14 020 грн; у 2007 році на 13 679 грн; у 2008 році на 9 333 грн; у 2009 році на 8 805 грн; у 2010 році на 5 129 грн; у 2011 році на 85 342 грн; у 2012  році на 85 503 грн; у 2013 році на 104 071 грн.
86. На уточнювальне запитання члена Комісії стосовно коштів, якими покривався дефіцит сімейного бюджету сім’ї, кандидат пояснила, що саме у зв’язку з невеликими доходами сім’ї вона з родиною тривалий час проживала спочатку у своїх батьків, а потім у батьків чоловіка, що надавало змогу її родині, зокрема, не сплачувати комунальні послуги та послідовно накопичувати заощадження.
87. Комісія враховує пояснення кандидата, вважає їх правдивими та такими, які свідчать про економію, обмеження витрат та інші чинники, які зменшували потребу у витратах родини до рівня задекларованих доходів.
88. Комісією також встановлено, що у 2022 році батько кандидата придбав у місті Львові АДРЕСА_3 машиномісце вартістю 100 000 грн та квартиру загальною площею 113,8 м² за 2 534 868 грн. Водночас доходи батька кандидата відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за 1998 – 2023 роки становлять близько 300 000 грн.
89. Мати чоловіка кандидата 02 листопада 2023 року уклала договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості (група нежитлових приміщень) загальною площею 75,50 м² у місті Львові АДРЕСА_2 вартістю 1 282 988 грн.
90. Водночас, згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків доходи матері чоловіка кандидата з 1998 року до 2023 року становили 840 027 грн.
91. Отже, вказані обставини в Комісії викликали сумнів щодо наявності в батька кандидата та матері чоловіка кандидата грошових коштів на придбання дороговартісного майна.
92. Стосовно придбання матір’ю чоловіка ОСОБА_2 об’єкта нерухомості (нежитлових приміщень) кандидат пояснила, що доходи ОСОБА_2 за період з 2018 року до 2023 року становили 502 003 грн, дохід її чоловіка ОСОБА_3 за цей же період становив 1 647 976,25 грн, тому, не беручи до уваги їхні доходи, починаючи з 1998 року, лише за період 2018 року до 2023 роки ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 отримали офіційно підтвердженого доходу на загальну суму 2 652 895,89 грн, що цілком дозволяло їм придбати нерухоме майно на суму 1 282 988 грн, а залишок коштів у сумі 1 369 908 грн забезпечував звичайні побутові витрати в сумі більше 19 000 грн на місяць, що є достатнім для задоволення потреб сім’ї з двох людей.
93. Стосовно придбання батьком машиномісця та квартири кандидат пояснила, що джерелом походження коштів на таке нерухоме майно є активи, які були отримані батьком 26 серпня 2021 року за договором про зміну сторони у попередньому договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 місті Львові. Як видно з долученого договору, а також розписок на його виконання, батько отримав кошти в сумі 75 000 дол. США. Відповідно до офіційних джерел курс долара США станом на 03 серпня 2022 року становив 36,56 грн за 1 дол. США, отже сума 75 000 дол. США еквівалентна 2 741 000 грн, що повністю покривало суму витрат на придбання квартири та машиномісця.
94. Крім того, з метою усунення сумнівів щодо законності джерел походження коштів для виконання зобов’язань за договором від 26 серпня 2021 року стосовно квартири АДРЕСА_4 у місті Львові на суму 1 447 265,69 грн кандидат пояснила, що її мати на підставі заповіту від 13 травня 1994 року отримала спадок від дядька, який мешкав у Канаді, у розмірі 42 465,52 канадських доларів. Певний час ці грошові кошти зберігалися на депозитному рахунку в Канаді та поступово були зняті нею з цього рахунку. Отже, придбання машиномісця та квартири було здійснено за рахунок цих коштів та власних заощаджень батьків, накопичених ними протягом усього життя, що свідчить про придбання батьками майна з легальних джерел фінансування.
95. Комісія у складі колегії виснує, що надані кандидатом пояснення та надані на підтвердження її слів документи спростовують сумніви Комісії стосовно наявності в батька кандидата та матері чоловіка кандидата грошових коштів на придбання дороговартісного майна.
96. Комісією також встановлено, що суддя ухвалювала рішення в умовах конфлікту інтересів.
97. Так, Комісією у ЄДРСР виявлено, що у провадженні судді перебувала справа № 461/477/22 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного Кодексу України. За результатами розгляду вказаної справи провадження стосовно ОСОБА_4 за статтею 472 Митного кодексу України закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
98. Представником особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, був ОСОБА_5.
99. Відповідно до матеріалів суддівського досьє Зубачик Н.Б. 29 червня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка захистила дисертацію на тему «Набуття права власності на підставі набувальної давності». Науковим керівником дисертації кандидата був ОСОБА_5.
100. На уточнювальне запитання члена Комісії кандидат підтвердила, що дійсно її науковий керівник приймав брав у цивільних справах, у справах про адміністративні правопорушення. Перед початком розгляду справ вона повідомляла сторони про участь у справі її наукового керівник та з’ясовувала питання про наявність в учасників судового процесу підстав для відводу.
101. Кандидат також пояснила, що у справі № 461/477/22 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності вона також повідомила учасників про участь у справі її наукового керівника. Відводів заявлено не було. Вона не подавала заяви про самовідвід від участі в розгляді справи, оскільки вважала, що об’єктивно та неупереджено зможе слухати справу. Крім того, її науковий керівник не був стороною у справі, був представником особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, тому навіть у разі прийняття рішення не на користь особи, яку він представляв, негативних наслідків для представника, на її думку, не настало б.
102. На переконання судді, вона не мала приватного інтересу у відносинах, які стосуються розгляду справ за участю її наукового керівника, рішення нею приймались об’єктивно та неупереджено.
103. Водночас Комісією за результатами дослідження ЄДРСР встановлено, що у провадженні судді Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф. перебувала заява судді Зубачик Н.Б. про самовідвід у справі № 461/4597/22 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Заяву судді Зубачик Н.Б. обґрунтовано тим, що адміністративне правопорушення стосується ОСОБА_6, який є другом її сім’ї, тому вказані обставини можуть викликати сумніви в учасників справи в неупередженості суду при розгляді зазначеної справи. Постановою судді Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф. заяву судді Зубачик Н.Б. про самовідвід задоволено.
104. Також Комісією виявлено, що у провадженні судді Галицького районного суду міста Львова Мисько Х.М. перебувала заява слідчого судді Зубачик Н.Б. про самовідвід від розгляду справи № 461/1535/24 за скаргою ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Львівської обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Заяву слідчого судді Зубачик Н.Б. обґрунтовано тим, що заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення стосується дій генерального директора КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_8. Її чоловік ОСОБА_9 працює у КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», а тесть ОСОБА_3 працює заступником головного лікаря з хірургічної роботи цієї лікарні, є одногрупником та близьким другом ОСОБА_8. З метою об’єктивного та неупередженого розгляду скарги, усунення всіх підстав, що можуть викликати сумнів у її упередженості, вважала за необхідне заявити самовідвід. Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року заяву слідчого судді Зубачик Н.Б. про самовідвід задоволено.
105. Під час співбесіди з кандидатом обговорено обставини, які спонукали її заявляти самовідвід від розгляду справ №461/4597/22 та № 461/1535/24. Зокрема, кандидат підтвердила обставини, за яких вона вважала за необхідне заявити про самовідвід, оскільки такі обставини, як перебування її батьків у дружніх стосунках з особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності (ОСОБА_6) могли викликати сумнів у її неупередженості.
106. Крім того, вона також вважала за необхідне заявити самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_7, оскільки скарга стосувалась безпосереднього керівника КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_8, у підпорядкуванні якого працювали її чоловік та тесть.
107. Комісія у складі колегії погоджується, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
108. У межах розгляду справи Зубачик Н.Б. за участі представника сторони справи – адвоката ОСОБА_5, який був її науковим керівником дисертації, у судді були підстави для подання заяви про самовідвід для усунення будь-яких сумнівів у її неупередженості під час розгляду справи.  
109. КУпАП (у редакції від 07 грудня 1984 року № 8073-X) не містить процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, як і не містить спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід (самовідвід) судді учасниками судового розгляду і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
110. Тобто, у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала відвід судді. Проте у чинних Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК України), Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України наявні відповідні статті про відвід (самовідвід) судді.
111. Положеннями статті 75 КПК України визначено підстави відводу (самовідводу) судді.
112. Відповідно до частини першої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 – 79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід.
113. Згідно із статтею 10 Кодексу суддівської етики (у редакції від 22 лютого 2013 року) суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
114. Як установлено в пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Пунктом 4.4 вказаних принципів передбачено, що суддя не бере участі в розгляді справи, якщо будь-хто із членів його родини виступає як представник будь-якої сторони чи в іншій формі має відношення до справи.
115. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність» в сенсі пункту 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію – тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об’єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, насамперед, сторонам у процесі.
116. У рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ’єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб’єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об’єктивним у цій справі, та (ii) об’єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб’єктивною та об’єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб’єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість – іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя – ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об’єктивної безсторонності тісно пов’язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
117. Відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
118. Узагальнюючи свої рекомендації, КРЄС у пункті 50 Висновку № 3 (2002) зазначає: i) кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; ii) судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; iii) вони повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні; iv) вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; v) судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; vi) вони повинні демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає; vii) вони повинні виконувати свої обов’язки з повагою до рівноправного ставлення до сторін, уникаючи будь-якої упередженості та будь-якої дискримінації, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін; viii) вони повинні демонструвати обережність у своїх відносинах із засобами масової інформації, підтримувати свою незалежність та безсторонність, утримуючись від переслідування особистих інтересів у відносинах з пресою та уникаючи безпідставних коментарів щодо справ, які вони розглядають; ix) вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності; x) вони повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк; xi) вони повинні присвячувати більшу частину свого робочого часу здійсненню своїх судових функцій та інших пов’язаних з ними видів діяльності; xii) вони повинні утримуватися від будь-якої політичної діяльності, що може підірвати їхню незалежність та завдати шкоди їхньому іміджу безсторонності.
119. Саме порушення цих правил, на думку КРЄС, і викликатиме «у очах розумного спостерігача» сумнів у безсторонності судді.
120. На переконання Комісії, матеріали досьє містять інформацію, яка може свідчити про порушення суддею принципів незалежності та безсторонності за суб’єктивним критерієм. Суддя мала врахувати, що за об’єктивним критерієм обставини, описані в пунктах 86 – 104 цього рішення, у стороннього спостерігача могли викликати сумнів у незалежності та неупередженості суду, і вжити заходів, щоб не дати приводу для таких сумнів, проте не зробила цього.
121. Суддя у поясненнях зазначила, що негативних наслідків від ухвалення нею такого судового рішення не настало, проте інститут самовідводу у процесуальному законодавстві націлений на те, що суддя за наявності підстав взагалі не має права ухвалювати будь-яке судове рішення у справі незалежно від того, чи це рішення по суті спору чи це постанова про закриття провадження у справі.
122. Отже, за результатами дослідження суддівського досьє, пояснень судді та проведення співбесіди, Комісія вважає зазначені вище обставини такими, які впливають на оцінку відповідності судді Зубачик Н.Б. критеріям доброчесності та професійної етики.
123. На переконання колегії Комісії, зазначені обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики судді, визначеним у пункті 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання та Єдиних показниках для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених Вищою радою правосуддя. Водночас сама їх наявність не є нейтральною для оцінювання, а тому вони мають бути враховані Комісією у порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання. У зв’язку з викладеним Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «неупередженість».
124. Комісією також встановлено, що кандидат не завжди дотримувалась строків надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень.
125. Так, Комісія перевірила інформацію щодо своєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР за останні п’ять років (з 2020 року до 2025 року) та виявила значну кількість рішень, внесених суддею з порушенням строків – 2 217 рішень (середнє значення перевищення строків надсилання 3 – 5 днів).
126. Зубачик Н.Б. під час співбесіди пояснила, що несвоєчасне надсилання рішень до ЄДРСР зумовлено великим судовим навантаженням, зокрема розгляд нею як слідчим суддею клопотань про застосування запобіжних заходів, проведення обшуків тощо, що позбавляє можливості в повному обсязі дотриматись вимог своєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР.
127. Крім того, вона також самостійно проаналізувала інформацію щодо несвоєчасності внесення рішень до ЄДРСР та з’ясувала, що середня тривалість перевищення строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР становить від 3 до 5 днів, що мінімально обмежує доступ до судових рішень та не позбавляє учасників можливості їх вчасного оскарження.
128. Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (у редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. У Коментарі до статті 7 цього кодексу вказано, що старанність як складова сумлінності є моральною чеснотою судді, що охоплює раціональне використання робочого часу, самоконтроль і зосередженість на виконанні своїх суддівських обов’язків. Варто зазначити, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентується відповідними процесуальними законами і полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо.
129. У межах оцінювання Комісія з’ясовує, чи має суддя всі потрібні якості для зайняття посади судді. Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
130. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
131. Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.
132. Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, може свідчити про наявність у кандидата певних труднощів в ефективній організації своєї роботи та недостатньо відповідальне ставлення до виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством.
133. Водночас, урахувавши кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків, пояснення Зубачик Н.Б., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що наведені факти не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, однак вказані порушення можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
134. Комісією встановлено, що 16 лютого 2022 року чоловік кандидата стає власником транспортного засобу «LEXUS RX450H». З 09 квітня 2023 року до 20 жовтня 2025 року ОСОБА_9 допустив 30 порушень Правил дорожнього руху (далі – ПДР) за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху).
135. Крім того, 30 серпня 2023 року чоловік кандидата стає власником транспортного засобу «BMW Х4». Починаючи з 10 листопада 2023 року, він допустив 7 порушень ПДР аналогічного характеру.
136. Під час співбесіди кандидат пояснила, що її чоловік та син часто їздять у відрядження. Зазначила, що вони, якщо і перевищують швидкість руху, проте ці перевищення є не значними.
137. Кандидат також пояснила, що ні вона ні її сім’я не ведуть такий спосіб життя, який у стороннього спостерігача створював враження «вседозволеності».
138. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 затверджено Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді.
139. Згідно з пунктом 18(7) Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, зокрема, тоді, коли він «докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду».
140. Комісія критично оцінює пояснення судді з таких підстав.
     1. По-перше, характер відряджень не є правовим виправданням систематичного порушення ПДР. Зайнятість на роботі та часті поїздки не можуть пояснити 37 зафіксованих порушень, здійснених упродовж більш ніж двох років. Навпаки, висока частота використання транспортного засобу підвищує відповідальність водія за дотримання ПДР.
     2. По-друге, «незначність» перевищення швидкості не усуває системності. Оцінці підлягає не окреме порушення, а поведінкова модель: 37 порушень утворюють стійкий патерн, який на думку звичайної розсудливої людини свідчить про свідоме нехтування правовими нормами.
     3. По-третє, кандидат не зазначила, що вона будь-яким чином реагувала на факти цих порушень – зверталася до чоловіка з проханням дотримуватися ПДР, висловлювала заперечення або вживала інших розумних заходів, передбачених пунктом 18(7) Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Відсутність такої реакції свідчить про пасивне толерування протиправної поведінки члена сім’ї.
     4. По-четверте, у своїх поясненнях кандидат сама послалася на відсутність у сім’ї «вседозволеності» в очах стороннього спостерігача. Проте 37 зафіксованих порушень ПДР є саме тим об’єктивним фактом, який звичайна розсудлива людина розцінює як ознаку «вседозволеності» - незалежно від суб’єктивного сприйняття самого кандидата.
141. Комісія відзначає, що систематичне порушення ПДР — це не технічне адміністративне правопорушення, а свідомий вибір. Суддя, покликаний забезпечувати дотримання закону в суспільстві, має бути взірцем правомірної поведінки у власному домогосподарстві і вживати достатніх заходів для відповідної поведінки членами її сім’ї.
142. На переконання колегії Комісії, значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, та систематичні порушення ПДР членами сім’ї не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики судді, визначеним у пункті 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання та Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді. Водночас сама їх наявність не є нейтральною для оцінювання, тому вони мають бути враховані Комісією у порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
143. У зв’язку з викладеним Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «відповідальність».
144. Окрім того, як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Зубачик Н.Б., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання.
145. В інформації ГРД вказано, що відповідно до суддівського досьє кандидат в період з 07 липня 2015 року до 08 липня 2015 року перебувала на навчанні в місті Одеса і в цей період постановила 3 судові рішення:

• ухвалу у справі № 461/5015/15-ц від 08 липня 2015 року;
• ухвалу у справі № 461/5194/15-ц від 08 липня 2015 року;
• ухвалу у справі № 461/5836/15- ц від 23 червня 2015 року.

146. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що відповідно до наказу голови Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2015 року № 51 вона перебувала у відрядженні в місті Одеса, де Національною школою суддів України було організовано семінар на тему «Практичні аспекти застосування судами України статті 149 Кримінального кодексу України». У період відрядження жодних судових рішень нею винесено та відправлено до ЄДРСР не було.
147. Стосовно постановлення ухвал у справах № 461/5015/15-ц та № 461/5194/15-ц саме 08 липня 2015 року кандидат зазначила, що це технічна помилка, оскільки ЄДРСР у своєму функціоналі відображає не лише дату, якою датований документ, а й дату, якою він був підписаний електронним ключем. Отже, дослідивши інформацію ЄДРСР нею встановлено, що ухвали насправді було підписано та надіслано до ЄДРСР 09 листопада 2015 року.
148. Стосовно надсилання 08 липня 2015 року до ЄДРСР ухвали, від 23 червня 2015 року у справі № 461/5836/15-ц вказала, що ухвалу надіслано до ЄДРСР 30 липня 2015 року. Так, дата 08 липня 2015 року, яка у ЄДРСР зазначена як дата набрання законної сили, не є датою надіслання ухвали до ЄДРСР.
149. Крім того, у рішенні ГРД зазначено, що Шевченківським районним судом міста Львова розглянуто цивільну справу № 466/3859/24 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3, Зубачик Наталії Богданівни, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води. 10 квітня 2024 року судом видано судовий наказ про стягнення з боржників заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 4 606,40 грн за період з 01 грудня 2021 року до 29 лютого 2024 року, постачання гарячої води в розмірі 391,01 грн за період з 01 квітня 2023 року до 31 серпня 2023 року. Судовий наказ не оскаржувався та набрав законної сили.
150. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що дійсно 10 квітня 2024 року Шевченківським районним судом міста Львова було видано судовий наказ про стягнення солідарно із усіх зареєстрованих повнолітніх осіб у квартирі ___ у місті Львові АДРЕСА_5, а саме із ОСОБА_3, Зубачик Н.Б., ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_10 4 606,40 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення, за постачання гарячої води у розмірі 391,01 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
151. Водночас станом на день винесення цього судового наказу вона за вказаною адресою не проживала, а лише була зареєстрована там. Тобто, це було виключно місцем її реєстрації, а не фактичного проживання, що і зумовлювало неможливість своєчасного отримання інформації про нараховані платежі за комунальні послуги.
152. Заборгованість, яка підтверджена судовим наказом, утворилась з огляду на те, що у цьому помешканні з 2011 року функціонує автономне опалення, тому протягом усіх років будь-яких нарахувань від ЛМКП «Львівтеплоенерго» не здійснювалося.
153. Кабінетом Міністрів України 21 серпня 2019 року було прийнято постанову № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і Типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», якою запроваджено новий підхід до розрахунку витрат на теплопостачання для мешканців багатоквартирних будинків, які мають встановлене індивідуальне опалення.
154. З огляду на те, що батьки чоловіка, які на той час там проживали, є людьми без юридичної освіти, вважали, що ці нарахування за теплопостачання, яким вони не користувалися протягом тривалого часу, є помилковими, а тому не здійснювали таких оплат.
155. Коли їй стало відомо про винесення вказаного судового наказу, нею вжито заходів щодо оплати такої заборгованості у повному обсязі, а також заходів, які унеможливили виникнення такої ситуації в майбутньому.
156. Комісія у складі колегії виснує, що надані кандидатом пояснення є послідовними та логічними, а надані на підтвердження її слів документи спростовують наведені в рішенні ГРД припущення. З огляду на викладене Комісія відхиляє інформацію ГРД.
157. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

158. Таким чином, Комісією у складі колегії не встановлено обставин, які б свідчили про те, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зубачик Наталія Богданівна набрала 699, 41 бала.

2. Визнати Зубачик Наталію Богданівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                       Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                   Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                             Роман САБОДАШ